Виховна година «Безпечний інтернет для дитини»
Мета: розширити й поглибити знання про Інтернет; дослідити позитивні і негативні наслідки Інтернету;розвивати уважність, спостережливість, мовленнєві навики, пам’ять, виховувати етичне спілкування між товаришами, дорослими, молодшими друзями, інформаційну культуру учнів.
Обладнання: соціальні ролики про безпечний Інтернет, комп'ютерна презентація, телевізор.
Анкетування щодо безпеки в інтернеті
До
уваги учнів 8 - 17 років! Прошу взяти участь в анкетуванні,
присвяченому ризикам, з якими стискаються підлітки в мережі інтернет.
Анкета анонімна, ваші власні відповіді будуть недоступними нікому, крім
дослідників.
Взяти участь в анкетуванні
До уваги учнів 8 - 17 років! Прошу взяти
участь в анкетуванні, присвяченому ризикам, з якими стискаються підлітки
в мережі інтернет. Анкета ...
Телефони
довіри
Служба Номер
Дитяча гаряча лінія
0 800 500 225
(з 12:00 до 16:00)
Гаряча
лінія щодо булінґу
116 000
Гаряча
лінія з питань запобігання
Насильства
116
123
0 800 500 325
Уповноважений
Верховної Ради з прав
Людини
0 800 50 17
20
Гаряча
лінія Уповноваженого Верховної
Ради
України з прав людини 044
253 75 89
Уповноважений
Президента України з прав
дитини
044 225 76 75
Центр
надання безоплатної правової
допомоги
0
800 213 103
Національна
поліція України 102
Всеукраїнська
дитяча лінія «Телефон
довіри»
0 800 500 21
Національна
гаряча лінія із запобігання
торгівлі
людьми 0
800 500 22 50
Національна
гаряча лінія з питань
насильства
та захисту прав дітей 0 800 500 33
50
Цілодобовий
телефон довіри з питань
допомоги
жертвам насилля у сімʼї 044 451 5451
Гаряча
лінія UNICEF-Україна 044 254 24 50
Гаряча
лінія Міністерства освіти і науки
України
044
279 35 74
Телефон
довіри з ВІЛ-СНІД: національна
Лінія
0 800 500 45 10
Гаряча
лінія «Служби розшуку дітей» 0 800 50 14 14
Департамент
кіберполіції Національної поліції України:
форма зворотного звʼязку —
https://ticket.cyberpolice.gov.ua/;
0 800 50 51 70;
callcenter@cyberpolice.gov.ua.
Як приборкати емоції?
Емоції мають біологічну складову. Емоції - це
фізичні відчуття в тілі, і мозок реагує на ці відчуття, стимулюючи подальші
нервові і гормональні реакції. Це складний процес, і в кінцевому підсумку може
мати позитивний чи негативний вплив на ваше самопочуття.
Умій володіти
собою
1. Пам'ятай:
найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість.
2. Щоб забути
свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро
собі.
3. Не намагайся
змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися
самовихованням.
Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й
унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся
знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею
спробуй опиратись саме на ці якості.
4. Май мужність
від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.
5. Вчися володіти
собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело
багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає
поступово». Не через дрібниці.
6. Будь-яка
справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля
нашого розвитку.
7. Людина, має
необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях своєї життєдіяльності.
8. Будь
толерантною особистістю.
Навчись правильно виражати гнів
Ключ до всіх
емоцій – знання того, як їх виявляти. Щоб зрозуміти свої емоції, ви
потребуватимете певного часу, тому що емоції постійно змінюються й завдають
болю. Коли ви виявляєте свої емоції (смієтеся, коли вам радісно, або плачете,
коли сумно), то стаєте щасливішими. Із почуттям гніву дещо складніше, але є
способи виразити і його, при цьому не втрачаючи самовладання.
Найгірше, що ви
можете робити у хвилини гніву, – ламати речі або розкидати їх кімнатою.
Зрештою, вони ще знадобляться вам або їх власнику.
Деякі люди, щоб
виплеснути гнів, не цураються побити подушку або вдарити нею об стіну. Цей
спосіб досить безпечний – він не шкодить ні подушці, ні стіні, ні вам.
Використовуйте
техніки, що допомагають опанувати гнів
Подеколи
висловити свої емоції немає змоги. Проте потреба виплеснути гнів лишається.
Найкраще для цього прислужаться техніки самоконтролю. Для їх опанування може
знадобитися певний час, але ці техніки справді працюють.
Почніть із
глибокого дихання. Гнів викликає викид адреналіну в кров, і завдяки глибокому
диханню ви можете розслабитися та зменшити його концентрацію. Якщо вам важко
глибоко дихати, просто повільно порахуйте до десяти.
Самоконтроль важливий
не тільки в підлітковому віці. Він знадобиться вам упродовж усього життя.
Самоконтроль потрібен, навіть якщо ви цього не усвідомлюєте. Контролюючи себе,
ви не скривдите маму, критикуючи обід, який вона приготувала, або товариша,
захопленого новим напрямком у музиці. Складність у тому, що коли у вас
змінюється гормональний фон і з'являються нові емоції, вам стає важче
контролювати себе. І щоб знову навчитися цього, вам необхідно докласти зусиль.
Навчіться розуміти свої почуття
Пробуючи
контролювати свої емоції, ви маєте більше дізнатися про почуття гніву й
навчитися його розпізнавати. Навчіться вловлювати свій гнів до того, як він
набере такої потужності, що контролювати його стане неможливо.
Перший крок в
управлінні гнівом – це точно знати, що ви відчуваєте в той чи інший момент. Ви
можете думати, що ваші почуття – це щось неправильне або несправедливе. Але
важливо прийняти свої почуття й спробувати зрозуміти, що їх викликало. Коли ви
будете знати, що викликало у вас гнів, ви зможете його опанувати.
Перш ніж
намагатися втрутитися в ситуацію, яка спричинила у вас гнів, подумайте про інші
способи впоратися з нею. Ви можете вдарити свого кривдника, але це не означає,
що так варто робити. Продумайте різні варіанти ваших дій і їх можливі наслідки,
перш ніж реагувати на ситуацію. Це дасть вам повне уявлення про те, який
варіант для вас є найкращим. Такий метод широко відомий як «управління
ризиками», і дуже важливо, щоб підлітки оволоділи ним. Це допоможе їм уникнути
багатьох неприємних наслідків.
Порахуй до 10
перед тим, як щось зробити: написати коментар в соцмережі, наприклад, або сісти
в машину з нетверезим чоловіком, або переказати плітку. Просто порахуй повільно
до 10 (до 20 або до 100) - нехай префронтальная кора отримає час, щоб
проаналізувати і вирішити, що робити.
Не проси чогось,
до чого ти не готовий. Якщо ти знаєш, що в певній ситуації не зможеш правильно
приймати рішення - не лізь у цю ситуацію.
Як діяти у конфліктній ситуації?
Тема
конфліктів у школі не є новою. Їхньою жертвою може стати будь-хто,
часто і сам учитель. Тож варто знати все про механізми вирішення
конфліктних ситуацій та мати в своєму арсеналі заходи, які допоможуть
уникнути непорозуміння. Крім того, від обізнаності вчителя, його
морального авторитету в шкільній спільноті залежить формування
світогляду дітей.
Кожну конфліктну ситуацію варто намагатися вирішити мирним шляхом та без
психологічного тиску на можливих винуватців. Бо такі проблеми є свого
роду етапом у відносинах між членами колективу. Головне – відійти від
формулювання «Хто правий?», адже воно стимулює активізацію захисних
механізмів, які можуть перетворити звичайне непорозуміння на глобальний
конфлікт. Тож краще сформулювати запитання таким чином: «Як найкраще
вирішити цю ситуацію?».
Якщо виникла конфліктна ситуація з учнем, варто діяти за правилом «ніхто
не правий, і ніхто не винен». Навіть у ситуаціях, коли провина дитини
очевидна, не варто перекладати усю відповідальність на неї чи її
батьків. Педагог має зрозуміти природу негативної мотивації учня, а
після цього – відшукати механізми вирішення неприємної ситуації.
Дисциплінарні заходи варто спрямовувати на виховання порушника, а не на
його покарання чи осуд. А якщо догана та зауваження все ж мають місце –
їх треба адресувати не конкретній дитині, а негативному вчинку загалом.
Не варто забувати і про роль педагогічного колективу та учительського
співтовариства. Її виразником може бути моральна підтримка, психологічна
та методична допомога.
Комментариев нет:
Отправить комментарий